КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Урок проведено 4 грудня 2013 року у 6 - А класі  ЗОШ № 60

 

Тема. РМ. Твір-роздум «Яку людину можна назвати красивою»..

Мета: продовжити роботу над твором С. Черкасенка «Маленький горбань»; розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння аналізувати епічний твір, висловлювати власну думку на основі прочитаного та особистих спостережень; виховувати кращі моральні якості людини.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; портрети найкрасивіших людей світу, їхні біографії (із журналів); фотографії людей з обмеженими можливостями, що досягли великих успіхів; журнальні та газетні матеріали.

Теорія літератури: твір-роздум, дискусія, диспут.

 

 Структурні компоненти:

І. Повідомлення теми й мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІІІ. Основний зміст роботи

IV. Домашнє завдання

V. Підсумок

 

Хід уроку

Етап, метод, прийом, форма. Навчальна ситуація	Зміст діяльності вчителя	Зміст діяльності учнів
І. Повідомлення теми й мети уроку	Сьогодні ми спробуємо написати твір – роздум на  тему,»Яку людину можна назвати красивою»
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів	СПРАВА НЕ В ТОМУ , В ЧОМУ ЛЮДИНА ХОДИТЬ , А В ТОМУ , ЩО ВОНА НОСИТЬ                                                          І.В.Омулевський Як ви розумієте цей  вислів ? Прочитайте прислів я ,які ви дібрали до характеристики Толіка. Що ви розумієте під красою ? Поясніть значення внутрішньої краси ?
ІІІ. Основний зміст роботи	1. Слово вчителя. Проблема краси зовнішньої і душевної, внутрішньої завжди хвилювала людей. Звичайно, краще дивитися на красивих, із приємною зовнішністю чоловіка, жінку, дитину, спілкуватися з ними. Але уявіть, чи хотіли б ви мати друга, подругу, які дуже красиві зовні, але черстві, грубі, егоїстичні, зрадливі? І навпаки, коли людина добра, приязна, справедлива, незлостива, подільчива, то з нею приємно мати справу, недивлячись на її некрасиве обличчя, фігуру або навіть якісь фізичні вади. Сьогодні ми спробуємо написати твір на таку тему. Наприклад, написати роздуми про якусь конкретну людину, у якої вади зовнішності компенсуються добрим характером, працьовитістю, талантом, готовністю завжди прийти на допомогу тим, хто цього потребує. Можна описати зовнішність двох людей, яких ви добре знаєте — красиву, й не дуже, порівняти їхні характери. Але слід мати на увазі, що не завжди красиві люди — злі, а некрасиві — добрі, у житті все набагато складніше. А можна написати твір-роздум, поміркувати над вчинками героїв оповідання С.Черкасенка «Маленький горбань», зокрема над тим, чи могли б ви вчинити так, як Павлик,— пробачити своєму кривдникові. І чи правильно це, чи слід так робити. Твір-розум складається з трьох частин: тези — основної думки, яка стверджується або заперечується; доказів, аргументів та висновку. (В інших видів творів — вступ, основна частина, висновок.) Отже, тема нашого твору «Краса зовнішня і внутрішня, душевна краса». Інколи типи мовлення можуть поєднуватися, наприклад розповідь з елементами роздуму, опис з елементами роздуму, роздум з елементами розповіді та опису. П л а н  д л я  т в о р у - р о з д у м у 1) Душевна краса робить людину людиною. 2) Зустрічають по одежці, а проводжають по розуму. 3) Красна пташка пір’ям, а людина ділами. 4) Є перли безцінні На дні, на морському, Ще кращі перлини У серці людському. (М. Чернявський.) 2. Складання твору на чернетках. 3. Зачитування та обговорення творів, взаєморецензування. 4. Удосконалення написаного. 5. Написання творів начисто.
IV. Домашнє завдання	Обміркувати питання «Чим ми можемо допомогти людям, обділеним долею?».
V. Підсумок

 

Урок української мови                                               Дата 04.12.13г.

 

Тема. Написання прізвищ прикметникової форми.

 

Мета. З’ясувати особливості творення прізвищ прикметникової форми; навчити школярів застосовувати правила; виробити вміння правильно вживати їх в усному і писемному мовленні; сприяти зміцненню орфографічних навичок; виховувати гордість за своє прізвище, за яким стоять усі покоління роду кожного з учнів.

 

Тип уроку. Урок формування практичних умінь і навичок

 

Обладнання. Різнокольорові картки для роботи в групах; картки із текстами, словами; фото-світлини (пам’ятники М.Грушевському, Т.Шевченку, Б.Хмельницькому в Києві).

 

Епіграф:            Прізвище – мелодія віків, у котру

                     вплелися перекази й легенди,

                                         розповіді й казки про добрих чарівників.

                                                                     А.Коваль

 

Хід уроку

Етап, метод, прийом, форма. Навч. ситуація	Зміст діяльності вчителя	Зміст діяльності учнів
1.  Організаційний момент.
2.  Завдання уроку.
3.  Очікувані результати.
4.  Актуалізація опорних знань учнів.	а) Гра-аукціон  «Я знаю, що…» Учні по черзі називають усі відомості про прикметник. б) Гра «Чомучка» Школярі мали випереджальні завдання: підготувати по 5 запитань із вивченої теми, які розпочинаються запитанням «Чому…?» Робота в парах. Взаємоопитування. Взаємооцінювання. в) «Диктант для шпигуна». Учні працюють у групах. Слова для диктанту прикріплені в різних місцях. Кожен по черзі підходить до аркуша, на якому написані слова, читає, запам’ятовує, повертається до групи, диктує. Переможе та група, яка швидко і грамотно запише всі слова.
5.  Ознайомлення учнів із темою уроку.	Оголошення епіграфа уроку й робота з ним. -    Чому прізвище – це «мелодія віків»? -    Чому А.Коваль наголошує, що у нього вплелися перекази, легенди, казки? -    Яких «добрих чарівників» він мав на увазі? -    А звідки походять ваші прізвища? (учні готували випереджальне завдання – спробувати пояснити походження свого прізвища. Воно походить: від імені, від географічної назви, від роду діяльності, від назви предмета, ознаки, явища).   Слово вчителя. Прізвище – це зафіксоване в документах родинне найменування. Ім’я служить для виділення особи, по батькові вказує на зв’язок з батьком, а прізвище об’єднує членів однієї родини і дає змогу відрізнити їх від представників інших родин. Прізвище треба берегти, не ганьбити негідними вчинками, бо за ним стоять усі покоління вашого роду.
6.  Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру.	а) Творче дослідження. Робота в групах із текстами.                           Текст для І групи    Оскільки назви населених пунктів повторюються,  а до того ж мають по кілька близьких варіантів найменування, установити точно, від  назви якого населеного пункту утворене прізвище, буває важко, а іноді – неможливо.    Прізвище Коцюбинський могло походити від назв сіл Коцюбинці й Коцюбинчики; Вербицький – від назви сіл Верба, Верби, Вербичі. Отже, установити щось точно без додаткових відомостей про конкретну родину важко. (А.Коваль)                         Текст для ІІ групи    У часи Катерини ІІ за великі заслуги перед державою до основного прізвища такої людини додавали найменування, яке нагадувало про ці заслуги (найчастіше це були воєнні заслуги). Так, Суворову за перемогу під Римником було присвоєно звання Римникського, а в паперах писалося Суворов-Римникський.    У 18 ст. таким способом були утворені подвійні найменування: Рум’янцев-Задунайський, Долгорукий-Кримський, Муравйов-Амурський.    У Кутузова виявилося аж три прізвища: Голенищев (предок Василь Голенище), Кутузов (давній засновник роду Кутуза), Смоленський (за боротьбу з Наполеоном він дістав почесний титул князя Смоленського).    (А.Коваль)                       Текст для ІІІ групи    Українські прізвища спочатку одержали феодали, здебільшого за назвою своїх земель: Бистрицький, Острівний, Рогатинський. Згодом – міщани: Килимник, Пивовар, Олійник. Кріпаки довго не мали прізвищ. Лише під кінець 18 ст. родові прізвища мали всі українці. Значна кількість їх утворена від імен. відомо, що від імені Іван існує 130 прізвищ: Іванів, Іваньків, Іванюк, Іванівський, Іваненко… Деякі з них утворені від жіночих імен: Катеринчук, Ганнусин, Мариїсів.  (Г. Передрій)   Аналіз мовних явищ на основі тексту.   б) Робота з підручником. Вправа-335 Колективне виконання.   в) «Мозковий штурм». Кожна група працює зі світлинами пам’ятників М.Грушевському, Б.Хмельницькому, Т.Шевченку.    Учні складають колективну розповідь про цих людей, відмінюють їх прізвища.
7. Підбиття підсумків уроку.	- Над якою темою ми працювали? - Які види роботи вам сподобалися? - Як працювали групи? - Оцініть роботу кожного учня в групі, виставте поурочний бал. - Чи збулись ваші очікування?
8.Домашнє завдання.