Індивідуальна робота

Технології ситуативного моделювання на уроках мови

Створення мовленнєвих ситуацій :

1) зорієнтованих на етап формування авторського задуму:

а) які стимулюють бажання висловитись;

б) викликають зриме уявлення про адресата мовлення;

 2) ситуацій, що вводять учнів у саму лабораторію породження думки:

а) що стимулюють процес творення монологу за наслідуванням;

б) потребують конструктивної діяльності з елементами творчості;

в) програмують побудову власних творчих вільних висловлювань (колективних, групових, індивідуальних).

Мета системи ситуативних завдань — формування основних комунікативних умінь: орієнтуватися в умовах спілкування, планувати і створювати власні висловлювання відповідно до ситуації спілкування; добирати мовні засоби, які б відповідали окресленій мовленнєвій ситуації; коригувати висловлювання з урахуванням ситуації спілкування, тобто досягнення адекватності мовлення.

Зміст — основний зміст складають уроки розвитку зв’язного мовлення, на яких формуються уявлення про мовлення, особливості усного і писемного мовлення, види мовленнєвої діяльності, спілкування, до яких органічно як обов’язковий елемент входять ситуативні завдання, отже, ситуативні завдання є змістовим компонентом уроків розвитку мовлення.

Підхід до проведення уроків має бути комунікативно-діяльнісний, який, з одного боку, створює умови для спілкування, засвоєння понять у процесі спілкування і з метою спілкування; а з іншого, — формує вміння у всіх видах мовленнєвої діяльності.

Методи — комунікативний, продуктивно-творчий: побудова висловлювань різного жанру, типу і стилю мовлення, зорієнтованих на конкретні умови спілкування.

Засоби — основним засобом виступають ситуативні завдання, які використовуються у певній послідовності з урахуванням теми, змісту, етапу уроку, підготовленості класу; допоміжними засобами виступають лексичні опори, таблиці, пам’ятки, які можуть застосовуватися учнями з середнім і низьким розвитком мовлення.

Отже, під мовленнєвою ситуацією більшість методистів розуміють таку динамічну систему взаємовідносин учнів, яка завдяки її відображенню в свідомості викликає потребу особистості в цілеспрямованій мовленнєвій діяльності і підтримує цю діяльність.

Ситуативність як принцип навчання у загальних рисах означає, що все вивчення мови відбувається на основі і за допомогою ситуації (мовленнєвої ситуації).

Основним шляхом формування цих узагальнених (комунікативних) умінь є створення мовленнєвих ситуацій:

1) зорієнтованих на етап формування авторського задуму: а) які стимулюють бажання висловитись; б) викликають зриме уявлення про адресата мовлення;

2) ситуацій, що вводять учнів у саму лабораторію породження думки: а) що стимулюють процес творення монологу за наслідуванням; б) потребують конструктивної діяльності з елементами творчості; в) програмують побудову власних творчих вільних висловлювань (колективних, групових, індивідуальних).

Отже, під ситуативним завданням ми будемо мати на увазі такі завдання з розвитку мовлення, які чітко окреслюють ситуацію спілкування, називають усі складові її частини: тему, мету, адресата мовлення, мовця, обставини спілкування тощо.

 

Інтерактивні технології навчання на уроках української мови

1	Інтерактивне навчання це…	(від англ. inter – взаємний, act –діяти), за визначенням О.Пироженко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність
2	На чому грунтується інтерактивна діяльність	на активній комунікації учасників освітнього процесу.
3	В чому полягає сутність ІН	Н. Побірченко та Г. Коберник, стверджують – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання
4	На що сприяє ІН	Інтерактивність освіти сприяє: формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних;  виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії;  розвитку комунікативних якостей особистості.
5	Що передбачає така технологія	моделювання життєвих ситуацій; використання рольових ігор; спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації;  виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою; дороботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь викладачем матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри.
6	Як класифікуються ІТ	За метою уроку таформою організації навчальної діяльності (О. Пометун, Л.Пироженко) За розподілом інтерактивних методів (В. В. Мельник) ·  технологія кооперативного навчання; ·  технологія колективно – групового навчання; ·  технологія ситуативного навчання; ·  технології опрацювання дискусійних питань.   ·  Превентивні інтеракції (тренінг, консультації та ін.); ·  Імітаційні інтеракції (інсценування, ділові ігри, диспут, «мозковий штурм» та ін.); ·  Не імітаційні інтеракції (проблемна лекція, конференція, практикум тощо)
7	Які методичні особливості організації інтерактивного навчання можна відзначити	застосування проблемних ситуацій та формулювань;  відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва; використання комунікативних методів і прийомів;  оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності; розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.
8	Які інтерактивні методи набули найбільшого поширення	·  мозковий штурм, або мозкова атака; ·  коло ідей; ·  мікрофон (вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, критичне їхосмислення); ·  метод прогнозування або передбачення (за дидактичним матеріалом підтвердити чи заперечити гіпотезу, сформулювати тему заняття); ·  дискусія; ·  кути; ·  ПРЕС-метод (послідовно учні дають аргументовані відповіді на певне дискусійне питання, доходять спільної думки); ·  гронування, або асоціативний кущ (встановлення асоціативних зв’язків між окремими поняттями для узагальнення теоретичного матеріалу, підбиття підсумків вивченої теми чи розділу, зокрема з методики викладання української мови); ·   бесіда за Сократом ( учні ставлять проблемні питання і шукають ·      шляхи їх розв’язання).